Способи приготування кавових напоїв

• Різноманіття методів заварювання кави
• Популярні методи заварювання кави
• Пуровер
• Дріп кава
• Фільтрована кава в одноразових капсулах і чалдах.
• Чалди – швидкість та практичність
• Аеропрес
• Еспресо
• Мока-пот
• Турецька кава
• Колд брю – екзотика та насиченість
• Неаполітанський фліп

Різноманіття методів заварювання кави

Більше двох мільярдів чашок випивається щоденно у всьому світі. І на цьому ніхто не збирається зупинятись. Різноманіття напоїв вже давно вимірюється в сотнях. А створюють їх шляхом експериментів, у пошуках зручності або ж, заради цікавості. Частина з них увійшла у світовий перелік методів приготування кави, адже саме завдяки тому, як готують каву – отримують напій, заради якого люди у всьому світі її купують. Для когось кава це тільки турка або мока, а для когось – тільки кавомашина. Давайте розберемось, чим же вони відрізняються та чому стільки уваги приділяють професійні бариста своєму навчанню.

Методи приготування кави можна класифікувати за декількома критеріями: часом, складністю процесу, обладнанням, яке використовується, і, звичайно ж, результатом — смаком і ароматом напою. Винахід певного пристрою для приготування кави завжди означав любов до своєї кавової справи. В цілому існують такі методи:

Іммерсійні методи (занурення):

• Френч-прес — популярний метод, який датується щонайменше 1929 роком, коли було вперше запатентовано сучасний дизайн Френч-пресу. Приготування цим методом означає занурення меленої кави у гарячу воду з подальшим її відділенням за допомогою металевого або пластикового поршня, що забезпечує густий насичений смак з чітко вираженою текстурою.

• Еспресо — хоча часто класифікується як метод на основі тиску, еспресо також можна розглядати як глибоке занурення кави під високим тиском. Винахідник еспресо машини, Анджело Моріондо, запатентував пристрій у 1884 році, що дозволяло впливати на смак через тиск та температуру води. Саме йому ми маємо бути вдячні за подальший розвиток кавової техніки, що спрощує життя.

Фільтраційні методи (або методи розливу):

• Крапельні кавоварки — цей метод став популярним у 1950-х роках у США, коли компанія Bunn вперше розробила автоматичну крапельну кавоварку. Метод полягає у пропусканні гарячої води через мелені зерна у фільтрі, що дає більш легкий і чистий напій.

• Pour over (розлив) — з'явився на початку 20 століття, коли споживачі почали експериментувати з більш контрольованими способами заварювання кави для досягнення більшої ясності смаку.

Тиск (еспресо-методи):

• Згаданий вище еспресо забезпечує швидке та ефективне приготування кави під великим тиском, що викликає формування крема — густої піни на поверхні напою.

Холодне заварювання:

• Цей метод набув популярності в останні десятиліття, хоча його коріння йде в 17 століття в Японію. За іншою версією ще раніше – у 16 століття Нідерландів. Зміст у тому, що відбувається не заварювання, а замочування кави холодною водою. Як результат - м'який, малокислий напій. Проте і відчуття кофеїну набагато яскравіше. Як правило, готовий холодний продукт використовують як основу для інших напоїв.

Популярні методи заварювання кави

Фільтрована кава, яка також відома як капельна або американська, має цікаву історію, що почалась в Європі. Цей метод вперше з'явився у Франції у 1710 році, але справжній прорив стався завдяки німецькій підприємиці Мелітті Бенц у 1908 році.Мелітта Бенц була спонукана створити новий спосіб приготування кави, щоб уникнути гіркоти та осаду, які залишалися в чашці при традиційному методі варіння. Вона почала експериментувати з альтернативними способами фільтрації і використала звичайний папір від шкільного зошита своїх дітей, який поклала в металеву склянку. Розмістивши мелену каву в паперовому конусі, вона вилила гарячу воду зверху і відкрила для себе, що папір ефективно фільтрує каву, залишаючи осад у фільтрі та вивільняючи чистий кавовий напій у склянку. В багатьох кав’ярнях Києва та України можна зустріти приготування даним способом. Для тих, хто п’є кавові напої вдома – є також професійне рішення у вигляді спеціальних кавоварок.

Фільтрована кава включає в себе кілька підкатегорій, які засновані на використанні різних технік і інструментів для фільтрації кави. Найвідомішими серед них є методи пуровер (pour over) та coffee dripper. Ось детальний опис кожної категорії:

Пуровер

Пуровер вимагає досить ретельного контролю: ви маєте рівномірно наливати гарячу воду прямо на мелені кавові зерна, які лежать у спеціальному фільтрі. Це не просто крапельниця, це справжній ритуал, де кожен ваш рух впливає на те, як кава розкриє свій аромат і смак. По-перше це візуально привабливо та незвично. Особливо для тих, хто звик просто заливати мелену каву окропом. По-друге, завдяки рівномірному просочуванню води через каву, ви отримуєте дуже стабільну екстракцію, що забезпечує надзвичайно витончений і чистий смак напою.

Для заварювання кави за цим методом використовуються різні дрипери, наприклад, V60, Chemex, або Kalita Wave. Ці дрипери можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких як кераміка, скло, пластик, або метал, кожен з яких по-своєму впливає на кінцевий результат. Вибір матеріалу може залежати від особистих переваг щодо збереження температури води та легкості догляду за обладнанням.

Дріп кава

Дріп — це винахід, який приніс революцію у світі кави, дозволяючи кожному створювати чашку напою з ідеальним смаком і ароматом, немов професійний бариста. Цей пристрій для заварювання використовує метод фільтрації, де кава повільно крапає через фільтр, створюючи напій, який багатий на смак і аромати. Загальний принцип роботи coffee dripper схожий на метод пуровер, але конструкції дриперів можуть відрізнятися, що дозволяє адаптувати процес під особисті переваги.

Одним із найпопулярніших видів дриперів є V60, який відомий своєю конічною формою та спіральними канавками всередині. Ця унікальна конструкція допомагає краще екстрагувати каву, забезпечуючи більш рівномірне просочування води через мелені зерна. Також існують простіші варіанти, як-от мелітта-конуси, які легко встановлюються безпосередньо на чашку, роблячи процес приготування ще більш зручним та доступним.

Обидва методи забезпечують відмінну можливість розкрити властивості кавових зерен і отримати чистий, насичений смак. Вибір методу залежить від особистих переваг, бажаного рівня взаємодії з процесом і необхідного результату у чашці. Головна ідея у тому, що весь процес контрольований людиною. Від того, ці способи вважаються більш складнішими у приготуванні та майстерності.

Фільтрована кава в одноразових капсулах і чалдах.

Інша справа - кавові капсули, які були створені інженером Еріком Фавром з Nestlé у 1976 році. Якщо до цього приготування кави починалось з точного дозування кавового зерна, нагрівання води, спеціального посуду, то відтепер, система Nespresso, натхненна популярністю еспресо під час візиту Фавра до Італії, була спрямована на спрощення процесу за допомогою тиску.

Чалди – швидкість та практичність

На відміну від капсул, чалди були розроблені італійським винахідником Луїджі Луіджі у 1950-х роках і введені в комерційне виробництво компанією Illy у 1980-х. Цей метод також мав на меті полегшити процес заварювання еспресо, але через упаковку кави між двома шарами фільтра. Чалди швидко знайшли застосування у комерційному секторі, зокрема в офісах та готелях, завдяки своїй зручності, швидкості процесу та мінімізації відходів. Системи з чалдами, як ESE (Easy Serving Espresso), дозволяють користувачам насолоджуватися якісним еспресо без необхідності великих витрат на професійне обладнання, роблячи їх ідеальними для домашнього використання. Тому сьогодні, приготувати каву може дослівно означати закласти капсулу в кавомашину.

Аеропрес

AeroPress, винахід інженера та винахідника Алана Адлера у 2005 році, став значним нововведенням у світі кави. Адлер, який до цього винайшов популярне кільце для фрісбі Aerobie Pro, взявся за проект кавоварки з метою вирішення проблеми швидкого приготування кави без традиційної гіркоти та кислотності, що часто супроводжують звичайні методи заварювання. Після численних експериментів і більше ніж 30 прототипів, Адлер розробив AeroPress, використовуючи повітряний тиск для прискореного пропускання гарячої води через каву, що зменшило час контакту води з кавою і як наслідок — кількість екстрагованих гірких речовин.
Цей метод є поєднанням іммерсійного та фільтраційного процесів заварювання. Кава змішується з водою унікальною циліндричною конструкцією AeroPress, після чого гаряча вода швидко пресується через фільтр, що забезпечує швидку віддачу властивостей кави в напій.

Еспресо

Еспресо, що зародилося в Італії на початку 20-го століття, стало відповіддю на потребу швидкого обслуговування клієнтів в кафе, дозволяючи кав’ярням задовольняти вимогливість бурхливого італійського життя. Винахідник Луїджі Беццера запатентував першу машину для еспресо у 1901 році, яка використовувала тиск для швидкого заварювання кави. Згодом, у 1930-х роках, інженер Акілле Ґаґґіа вдосконалив цей пристрій, встановивши механізм, який створював ще вищий тиск, що дозволило формувати крему — пишний шар піни, який став характерною рисою якісного еспресо.

Процес заварювання еспресо вимагає пропускання дуже гарячої води (близько 90°C) під високим тиском (близько 9 бар) через дуже дрібно мелені кавові зерна. Ця методика створює концентрований, інтенсивний кавовий напій із густим ароматом та багатим смаком, а верхній шар креми служить як бар'єр, що затримує аромати в чашці. Це забезпечує унікальні смакові якості еспресо, яке шанується кавовими афіціонадо по всьому світу за його глибину та складність. Найголовніше, що участь людини у цьому процесі мінімальна. Все тепер залежить від правильності налаштувань техніки та своєчасному обслуговуванні. Приготувати каву як вчора – тепер реальність.

Мока-пот

Мока-пот, винахід італійського інженера Альфонсо Біалетті, революціонізував домашнє заварювання кави завдяки своїй унікальній конструкції, яка дозволяє виготовляти міцний і ароматний еспресо без необхідності відвідування кафе. Вода поміщається в нижню камеру, а мелена кава — у фільтр-кошик, що знаходиться між нижньою камерою та верхньою, куди потрапляє готова кава. Під час нагрівання кавоварки на плиті, вода нагрівається до кипіння, створюючи пару і тиск, які змушують гарячу воду проникати вгору через каву.

Під час проходження води через шар меленої кави відбувається екстракція кавових олій та ароматів, що призводить до формування насиченого кавового напою у верхній камері. Цей процес не тільки витягує максимальну кількість смаку з кавових зерен, але й мінімізує гіркоту, забезпечуючи більш збалансований і приємний кавовий досвід. Отриманий напій має характерний міцний смак та густу текстуру, що робить мока-пот улюбленцем серед гурманів.

Турецька кава

Турецька кава — це унікальний метод приготування, який включає варіння дуже дрібно мелених кавових зерен разом із водою (часто з додаванням цукру і спецій, таких як кардамон) у спеціальному металевому посуді, відомому як джезва. Важливою особливістю цього методу є те, що кава не фільтрується, що призводить до осадження кавової гущі на дні чашки. Саме майстерність людини, яка готує каву знаходиться на одній сходинці з якістю кавового зерна.

У 16 столітті турецька кава стала настільки популярною, що в Османській імперії було введено строгі закони, що регулюють якість та ціну кави. Султани навіть призначали офіційних "кавових інспекторів", відомих як "kaveh kanani", для контролю якості кавових зерен і способів їх приготування.

Сьогодні турецька кава готується шляхом варіння дуже дрібно меленої кави разом з водою (часто з додаванням цукру) у спеціальному кавовому посуді, відомому як джезва. Спосіб вийшов за межі Туреччини, хоча і залишився культурною спадщино країни.

Колд брю – екзотика та насиченість

Незвичний метод, проте практичний для голландських торговців у 16 столітті. Хоча метод холодного заварювання став популярним у кафе і серед кавових ентузіастів лише в останні десятиліття, його коріння сягає набагато глибше. Перші згадки про схожі методи холодного приготування кави можна знайти і в Японії у 17 столітті. Весь зміст у тому, щоб дати можливість кавовому зерну поступово розкритись та передати свої властивості у воду. Для цього потрібно від 12 до 24 годин. Метод має схожість з чайним холодним методом, де в основі також лежить ідея повільної взаємодії рідини з чайним листом.

Результатом є м'який, малокислий кавовий концентрат. Проте його варто використовувати або як основу для напою, або розводити молоком перед подачею.

Неаполітанський фліп

Хоча Неаполітанський фліп не є гейзерною кавоваркою, його дизайн та принцип роботи мають певні схожості з мока-потом, якщо говорити про процес кипіння води та її проходження через каву під впливом гравітації.

Неаполітанський фліп має коріння, що сягає 19 століття, коли він став популярний у Неаполі, Італія. Цей метод був розроблений як альтернатива існуючим процесам, що вимагали більш складного обладнання або більше часу на приготування.

Ця кавоварка складається з двох камер, розділених фільтром з меленою кавою. Спочатку вода нагрівається в нижній частині, потім весь пристрій перевертається, щоб вода просочувалася через каву, перетікаючи у протилежну частину.